Для сумок і рюкзаків не підходять будь-які тканини. Потрібно вибирати сучасні матеріали з відповідним покриттям для покращення експлуатаційних характеристик. А для того щоб вивчити це питання детальніше, розглянемо процеси виготовлення найбільш популярних тканин, які сучасні виробники використовують для пошива якісних і довговічних аксесуарів.
Лідерами з виготовлення тканин з покриттям з поліуретану та ПВХ є французькі компанії, у лабораторіях яких розробляються нові технології, що одразу впроваджуються у виробництво. Їм зокрема належить патент на технології нанесення ПВХ на тканину у натяжному стані. Після такої обробки отриманий матеріал під час експлуатації залишається пластичним і не дає усадки, має триваліший термін експлуатації. Великий попит має і продукція провідних німецьких, іспанських, канадських та південнокорейських виробників. Найбільш бюджетний сегмент займають китайські та тайванські компанії. У них якість нижча за європейську, але при дбайливому відношенні такий матеріал також може служити досить довго.
Виготовлення первинного нефарбованого полотна
Популярними тканинами для сумок та рюкзаків є оксфорд і кордура, саме вони у широкому асортименті представлені у магазині тканин Konstar. Вони досить схожі за властивостями, проте кордуру виготовляють з нейлону, а оксфорд частіше всього з поліестеру. Та головною відмінністю цих матеріалів є особливості виробництва. Кордура виготовляється спеціальним плетенням з подальшою обробкою волокон нейлону, тому цей матеріал у 4-5 разів міцніший і зносостійкіший за оксфорд.
Загальний процес виготовлення полотна з поліаміду складається з таких стадій:
- синтез поліамідного полімеру з мономерів;
- екструзія: полімер розплавляється та екструдується для отримання нитки;
- екструдований матеріал розтягується для створення волокнистої структури з метою покращення механічних властивостей полотна;
- отримані поліамідні нитки використовуються для виготовлення тканини методом ткацтва або в’язання.
Сировинне полотно для надання йому кольору та покриття для покращення експлуатаційних властивостей передається у наступний цикл виробництва.
Нанесення кольору чи малюнку
Процес фарбування тканини на виробництві включає кілька етапів, які розглянемо поверхнево просто для розуміння технології:
- підготовка тканини методом очищення від будь-яких забруднень;
- підготовка барвника: відповідно до вимог для бажаного кольору та властивостей тканини;
- нанесення барвника одним з методів, відповідно до типу тканини, зокрема, це може бути просочення або ванночне фарбування, а також цифровий друк;
- фіксація барвника для забезпечення стійкості до прання та дії УФ-променів;
- сушіння природним чином або за допомогою сушильних машин.
Далі виробнича партія проходить проміжний контроль якості для забезпечення відповідності кольору та властивостям. Після цього фарбована/принтована тканина упаковується та транспортується на наступний етап виробництва.
Нанесення базових покриттів (PU, PVC)
На сьогодні відомо кілька основних типів базового покриття тканин, серед яких найпопулярніші поліуретанове (ПУ) та полівінілхлоридне (ПВХ). Поліуретанове покриття досить м’яке й еластичне. Для нього характерна висока міцність, зносостійкість, вологостійкість, простота у догляді. ПВХ-покриття при високому вмісті пластифікатора демонструє м’якість, приємність на дотик, здатність розтягуватися та стійкість до стирання. Однак при зменшенні вмісту пластифікатора м’якість й еластичність полотна зменшуються, а твердість і міцність на розрив збільшуються. Матеріали з покриттям з ПВХ коштують дешевше, якщо порівнювати їх з тканинами, які мають покриття з ПУ.
Нанесення захисного покриття на тканину може бути виконане різними способами, залежно від типу покриття та його призначення. Серед найбільш популярних:
- просочення: тканина занурюється у розчин захисної речовини та насичується цим розчином, надлишок рідини видаляють, а матеріал висушують;
- валування: тканина проходить через вал із нанесеним захисним покриттям, яке переходить на матеріал;
- каландрування: прокатка тканини між нагрітими валами;
- вакуумне напилення: використовується для створення тонкого та рівномірного захисного шару;
- ламінування: тканина покривається плівкою захисного матеріалу під дією високої температури та тиску.
Вибір методу залежить від характеристик, яких має набути тканина.
Нанесення додаткових покриттів для розширення властивостей тканини
Для розширення властивостей тканини можна застосувати додаткові покриття, такі як водовідштовхувальні (WR), інфрачервоно-відбивні (IRR) та вогнестійкі. Водовідштовхувальне або гідрофобне покриття на поверхні тканини робить її стійкою до вологи. Інфрачервоно-відбивне покриття розробляється для зниження інфрачервоного випромінювання з поверхні тканини, що робить її менш помітною у тепловізорі. Вогнестійке покриття робить тканину менш сприйнятливою до ураження вогнем.
Виробники можуть використовувати різні технології та хімічні реактиви для створення цих покриттів. Усе залежить від конкретних вимог, які виставляються до того чи іншого матеріалу.
Процес нанесення цих покриттів зазвичай включає наступні кроки:
- підготовка поверхні: має бути чистою та сухою;
- попередня обробка: промивання або нанесення проміжних шарів (не завжди, але для деяких матеріалів потрібна);
- нанесення покриття;
- сушка та фіксація.
На наступному етапі важливо перевірити, чи відповідає покриття вимогам і провести контроль якості. В окремих випадках може знадобитися сертифікація відповідності певним стандартам, наприклад, для вогнестійкого матеріалу.
Контроль якості готової тканини
Сучасні виробники випускають тканини зі споживчими властивостями, що відповідають вимогам міжнародних стандартів. Зокрема, матеріали проходять суворий контроль за такими показниками, як:
- захист;
- міцність і зносостійкість;
- ступінь усадки;
- збереження ідеального зовнішнього вигляду у процесі тривалої експлуатації;
- стійкість кольорів.
Для забезпечення гарантованої якості тканини в компаніях впроваджують вертикально інтегровану структуру, яка дозволяє відстежувати якість на кожному етапі. Фінальний контроль здійснюється на рівні вихідної лабораторії. Тканина перевіряється на відповідність стандартам якості компанії, які відповідають міжнародним нормам. Органи, що контролюють, можуть надавати поради для виробників щодо покращення тих чи інших показників за потреби.
Пакування та відправка
Після того як матеріал пройшов всі етапи виробництва та перевірки, його відправляють на склад у Китаї. Звідти він пакується відповідним чином і у спеціальних контейнерах транспортується до України кораблями. Після успішного проходження усіх митних процедур тканина для пошива сумок і рюкзаків прибуває на склади Konstar. Саме тут відбувається комплектація замовлень, щоб кожен покупець міг отримати матеріал для втілення своїх ідей і створити дійсно стильну та зручну у використанні річ.
Цей складний і довгий шлях відбувається для того, щоб ви могли вибрати та купити тканину з потрібними характеристиками за доступною ціною.
